зяяти


зяяти
зяят, Ол.
Дихати відкритим ротом; позіхати.

- Пес вывалюе язык і зяят.


Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Смотреть что такое "зяяти" в других словарях:

  • зяяти — зя/є, недок. Бути широко відкритим, виявляючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.) (напр. про вікно з вибитими шибками). || чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін …   Український тлумачний словник

  • зяяти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • глибочіти — чи/ть, недок., розм. Зяяти …   Український тлумачний словник

  • зіяти — я/є, недок. Те саме, що зяяти …   Український тлумачний словник

  • зяючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до зяяти …   Український тлумачний словник

  • зяяння — я, с. Стан за знач. зяяти …   Український тлумачний словник

  • позівати — а/ю, а/єш, недок., діал. 1) Зівати не дуже сильно або час від часу. 2) перен. Припускатися помилок; хибити. 3) перен. Зяяти …   Український тлумачний словник

  • позіхати — а/ю, а/єш, недок. 1) Мимовільно глибоко вдихати повітря широко відкритим ротом і зразу ж видихати його (за бажання спати, за втоми і т. ін.). || рідко. Те саме, що зітхати 1). 2) чим і без додатка, перен. Бути розкритим, показувати, виявляти… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.