- зяяти
- зяят, Ол.Дихати відкритим ротом; позіхати.
- Пес вывалюе язык і зяят.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
зяяти
Смотреть что такое "зяяти" в других словарях:
зяяти — зя/є, недок. Бути широко відкритим, виявляючи всю свою глибину (про отвір, яму, провалля і т. ін.) (напр. про вікно з вибитими шибками). || чим. Мати глибокі отвори, великі дірки і т. ін … Український тлумачний словник
зяяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
глибочіти — чи/ть, недок., розм. Зяяти … Український тлумачний словник
зіяти — я/є, недок. Те саме, що зяяти … Український тлумачний словник
зяючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до зяяти … Український тлумачний словник
зяяння — я, с. Стан за знач. зяяти … Український тлумачний словник
позівати — а/ю, а/єш, недок., діал. 1) Зівати не дуже сильно або час від часу. 2) перен. Припускатися помилок; хибити. 3) перен. Зяяти … Український тлумачний словник
позіхати — а/ю, а/єш, недок. 1) Мимовільно глибоко вдихати повітря широко відкритим ротом і зразу ж видихати його (за бажання спати, за втоми і т. ін.). || рідко. Те саме, що зітхати 1). 2) чим і без додатка, перен. Бути розкритим, показувати, виявляти… … Український тлумачний словник
